МОЯ ПРОГРАМА

Не приховаю – йду у владу!
Бо не філоню і не краду,
Готовий голову покласти,
Щоб лжедержавцям «сплести ласти».
За правду-матку заступиться,
Бо ж хтось повинен розізлиться,
Корупції «двадцятку» дати –
Закон приймуть цей депутати!
І знищити змію пивну,
Спасти й примножить дітворню!!!
Довір’я рідної держави –
Не постулат якийсь іржавий!
Любов до праці і землі,
Культури в місті і селі…
І Рідну мову – не тривожить,
З БРАТАМИ хочу вік свій про'жить,
Бо ж перед Богом Я і ТИ,
І СХІД, І ЗАХІД – ВСІ БРАТИ!!!
Дамо сусідам зрозуміти –
Однаковісінькі ми діти
Одної МАТІНКИ-ЗЕМЛІ,
Своєї ДОЛІ КОВАЛІ!
Тож НЕЗАЛЕЖНІСТЬ незгасимо
Боєготовністю зміцнимо!
Інвестиційні капітали
Влимо в заводи і метали.
Нам людей праці – шанувати,
Достойні видавать зарплати.
Держава ДІМ тобі збудує,
Сім’ї квартиру подарує,
І старість забезпечить так –
Геть помаранчевий бардак!
Податок й прийнятну ціну
Одержить бізнес – Я утну!
Повірить, вийти із тіні
На горизонти лиш ясні.
ЗАКОНУ – СУД, СУДУ – ЗАКОН
Без всяких зайвих перепон!
Не буде більше президент
Царем, як в нинішній момент!
Навчання – світло, тупа імла
На вік відкинута, пішла…
Граніт науки «гризти» зможеш
Без «гаманця» – ТИ ПЕРЕМОЖЕШ!!!
В лікарні гола лиш стіна?
Всим забезпечимо сповна!
В Державу вірить пацієнт,
Що не покине без монет.
В село вернуться юнаки,
Статечні тітоньки й дядьки,
Трудитись вдома краще будуть,
Про рабський труд собі забудуть.
Господарі землі без втрат
Здадуть в оренду в акурат.
По-новому, я нагадаю,
ЗЕМЛЯ – МОЯ, УСЯ, ДО КРАЮ!!!
У продаж чорнозем не дам,
Залишу внукам, а не ВАМ!!!
Луки і гладь всю водну нашу
Хто украде – той на ПАРАШУ!!!
Вернуть в ДЕРЖАВНУ все казну
Народну галузь не одну:
Тепло, електрику і газ…
Все, що МАЖОРИ вкрали в нас!
Не буде більше олігархів,
Багатство всім – не для «Монархів»!
Будуйте, множте і діліть
Добро і щастя для століть!
Літайте в космос, вдалину,
Та не забудьте про КАЗНУ!
Платить податок – святе діло,
Обманювать щоб не кортіло,
Роботи досить всім і всюди,
Новітні зведемо споруди…
НІ БЕЗРОБІТТЮ! Гарним днем
Порядок повний наведем!
По-європейськи заживемо
Без всякого там «дяді Сема».
Ростить дітей нам не звикати,
Це ж – найкоштовніші дукати!
Зостаться знову в дурниках –
Носить МАЖОРІВ на руках?!
Є МУДРА ІСТИНА ОДНА:
КОГО ПРИВІВ – СЬОРБАЙ ДО ДНА!
Можливо, я не все сказав,
Та не стомився від цих справ,
Упевнений, що повернусь
До тебе, КИЇВСЬКА ще РУСЬ!
Дідів моїх в тюрму заслали,
Один пробився в генерали,
Прискорбну звістку скажу цю –
Вліпили 9 грам свинцю.
І батько хрест тяжкий свій ніс,
В тайзі, у злиднях, рубав ліс,
У матері татусь – козак,
Репресували просто так!
І тільки я назад вернувся
В твою Вітчизну наугад,
Пробач, батянь, що відвернувся,
Бо я ж не покидьок, не гад.
Та зґвалтували Батьківщину,
Як пси роздерли на шматки
Оту величну і єдину,
Все якось вийшло навпаки.
Союз Радянський той – «згорів»,
Без «Мерседесів» і царів,
Нема в нас рівності давно,
Хіба побачимо в кіно…
Не побоїмся УПИРІВ,
Народ країни вже прозрів!
Врятуємо Вітчизну милу,
Як навіть ляжу я в могилу!
МИ ПЕРЕМОЖЕМ! МИ – ВІЗЬМЕМ!
Орду клятущу розженем!
На цьому слово завершаю,
Тобі, ЧИТАЧ, не заважаю
Позицію свою «узріти»,
Мене глибоко зрозуміти
І вирішить куди плисти,
Аби не спалювать мости.
До ворогів хіба підеш?
Чи з нами стяг до рук візьмеш?!
ЗАПАМ’ЯТАЙ, ЩО ТАМ – ЯРМО,
ПОКИ ДЕРЖАВНЕ В НИХ КЕРМО!